Тата і Тото. Перші слова. Частина 2. Наталія Козак

Посібник «Тата і Тото. Перші слова. Частина 2» є продовженням першої частини цього видання. Виконуючи вправи із другої частини посібника, малюки ознайомляться з буквами «О, П, Е, І, И» і словами, що складаються із цих букв, а також тих, що були вивчені за посібником «Тата і Тото. Перші слова. Частина 1».

Посібник «Тата і Тото. Перші слова» розрахований на дітей віком від 2 до 4 років, у яких словниковий запас тільки починає формуватися. Це видання складається із серії занять, що спрямовані на засвоєння малюком окремих звуків, букв і слів.

Мета цього посібника – навчити дитину говорити прості слова, читати і писати їх. На занятті малюк знайомиться з буквою (словом), що позначає певний предмет або дію. Дитина вчиться називати малюнок (предмет), читати букву (слово) і писати цю букву (слово).

Допомагатимуть малюку дівчинка Тата (Ната) і хлопчик Тото (Антон). Матеріали до кожного заняття містять план-конспект, тематичний аркуш із великим малюнком і декілька аркушів із завданнями для засвоєння нового слова (букви). Перш ніж розпочати заняття з малюком, уважно ознайомтесь із темою заняття, видами запропонованих завдань.

Приготуйте до заняття все необхідне (фломастери, пластилін, клей тощо), у разі потреби виріжте із додатка малюнки (букви), а вже потім залучайте дитину до співпраці. Навчання не обов’язково проводити тільки за столом у кімнаті. Місцем проведення занять може бути дитячий майданчик: на піску або на снігу можна написати будь-яку букву, а взимку зліпити сніговика (бабу). На вулиці можна спостерігати за машинами, літаками, тваринами. На кухні разом із мамою можна ліпити не лише пиріжки, але й букви теж.

Зважте, що увага малюка не стійка, тому тривалість заняття становить 10–15 хвилин. Приверніть увагу дитини, створіть ігрову атмосферу, намагаючись її зацікавити. Не примушуйте дитину навчатися, коли вона втомилася або погано себе почуває. Не забувайте підбадьорювати малюка. Заохочуйте його навіть при незначних успіхах. Нехай дитина відчує впевненість у своїх силах.

Починати заняття краще з гри. Гра поліпшує настрій – отже, сприятиме кращому засвоєнню матеріалу. Далі іде черга кольорового тематичного аркуша.

Треба уважно роздивитися з дитиною малюнок, озвучити його (прочитати підпис) і запропонувати малюку вимовити (прочитати) написану букву (слово). У певній ситуації можна запропонувати малюку знайти відповідну іграшку в своєму ігровому куточку. До кожного заняття додається кілька аркушів із завданнями. Не варто показувати дитині одразу всі робочі аркуші до заняття, тим більше весь посібник. Роздивившись малюнки, малюк втратить цікавість до подальшої роботи з ними.

Тож збережіть ефект новизни. Якщо дитина швидко втомлюється, заняття можна поділити на кілька етапів. Спочатку опрацювати малюнок тематичного аркуша. Через деякий час або наступного дня виконати перше завдання до заняття, згодом – інші завдання.

Важливо, щоб у дитини сформувався інтерес до занять, а не відраза. Якщо малюк звикне займатися щодня у певний час (після сніданку або денного сну), тоді навчання прискориться. Малюнок із тематичного аркуша або вивчену букву можна розмістити на видному місці після заняття і упродовж дня звертати на нього увагу малюка, пропонуючи йому назвати цей малюнок.

Коли дитина засвоїть слово, малюнок можна перемістити в папку з файлами і час від часу переглядати всі малюнки, називаючи їх або читаючи підписи.

Не слід розміщувати в кімнаті більше трьох малюнків – краще їх періодично міняти. Упродовж дня спонукайте малюка використовувати вивчені слова у повсякденному мовленні («ПАПА», «ОП» тощо). Мало хто з малюків посидючий і бажає займатися.

Вам доведеться бути винахідливими, наполегливими, терплячими. Знайти, чим заохотити або й примусити, щоб вивчити нове слово. Ніхто не зробить це краще за вас! Це ваша дитина. І хто, як не ви, знайдете з малюком спільну мову ! Хай щастить!